Аеропорти України потребують вирішення низки нагальних проблемних питань

  Вже понад 10 років комунальне підприємство "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс" є членом Асоціації "Аеропорти України" цивільної авіації. За цей період підприємство стало активним учасником багатьох різноманітних заходів з авіаційної тематики, організованих і проведених Асоціацією. Сучасні технології швидко впроваджуються в повсякденне життя і стають невід'ємною складовою в процесі оперативного обміну інформацією. Проведення скайп-конференцій допомагають керівникам підприємств та фаховим спеціалістам, не відриваючись від основного виду зайнятості, обговорити нагальні питання, що виникли зокрема у сфері метеорологічного обслуговування цивільної авіації.  

 

 13 листопада у скайп-конференції взяли участь представники більшості аеропортів України (Київ, Чернівці, Запоріжжя, Дніпро, Херсон, Вінниця, Одеса, Харків, Черкаси, Біла Церква та ін.), фахівці Державіаслужби, Українського гідрометеорологічного центру МНС України та профспілки авіапрацівників. На порядок денний виносилось 5 головних питань, що потребували обговорення. Окреслимо ключові тези жвавої дискусії, до якої долучились від аеродрому "Біла Церква" заступник директора по авіаційній діяльності КП БМР "БВАК" Олександр Пасічник, начальник аеродромної служби Лариса Славнова та синоптик Олег Збаровський.

 

  1. Метеорологічне обслуговування аеропортів. Переважна більшість аеропортів України забезпечується метеоінформацією державного підприємства "Укргідрометцентр", що є монополістом на ринку. Маючи спеціалізоване обладнання, дане підприємство опрацьовує та надає аеропортам необхідну інформацію для здійснення авіаційних операцій. Але у разі виходу з ладу приладів для вимірювання напрямку та швидкості вітру згідно з новими Авіаційними правилами старший авіаційний начальник аеропорту зобов'язаний припинити експлуатацію злітно-посадкової смуги для приймання та відправлення повітряних суден. Як наслідок, блокується робота авіакомпаній з перевезення пасажирів та вантажів, з якими аеропорт має договірні відносини. Таким чином, штрафні санкції та всі претензії спрямовуються на адресу аеропорту, а не до установи, з вини якої виникли збої в роботі обслуговування аеровокзалу.

 

   Представник ДП "Укргідрометцентр" апелював мінімальним фінансуванням з боку держави необхідності осучаснення матеріальної бази. Так, в проекті держбюджету на 2019 рік передбачено лише 10 млн. грн. на утримання підприємства. За словами начальника відділу метеопрогнозів О. Захарова, цих коштів недостатньо для якісного переоснащення метеообладнання, враховуючи його дороговартість та значну кількість аеропортів (19) по всій Україні.

 

   Учасники заходу погодились на необхідності запровадження розподілу асоційованої відповідальності між всіма сторонами процесу, внаслідок якого  закривається ЗПС аеродрому та паралізується економічна діяльність аеропорту.    

 

   Варто зауважити, що лише кілька провідних аеропортів країни мають власні метеостанції. Інші ж регіональні аеропорти та аеродроми змушені користуватись обладнанням ще радянського зразка, оскільки позбавлені   фінансової можливості замінити їх на більш сучасне.

 

 2. Низький рівень оплати праці працівників аеропортів. У зв'язку з тим, що низка регіональних аеропортів України не має достатньої кількості регулярних рейсів, вони вимушені утримувати необхідну кількість обов'язкових авіафахівців, у яких дуже низький рівень оплати праці. Така проблема актуальна для аеропортів Черкаси, Чернівці, Житомир, Ужгород, Біла Церква та ін.

  

  За словами заступника директора КП БМР "БВАК" Олександра Пасічника, незалежно від того, скільки рейсів здійснюється на аеродромі "Біла Церква" на зміні повинні працювати технік-метеоролог, синоптик, диспетчер і технік зі зв'язку, інспектор з безпеки польотів та ін. І це лише стосується відділу АПІО (аеродромне польотно-інформаційне обслуговування).

 

 Раніше до 2016 року Білоцерківський авіаційний комплекс користувався послугами отримання метеоінформації підрозділу УАМЦ, що знаходиться в Міжнародному аеропорту "Жуляни". Однак з метою оптимізації витрат підприємство взяло на роботу синоптика. Сьогодні метеорологічне обслуговування аеродрому "Біла Церква" КП "БВАК" здійснює самостійно. "Наприкінці серпня 2018 року на нашому підприємстві була проведена сертифікаційна перевірка аеродрому. До кінця поточного місяця ми сподіваємось отримати сертифікат провайдера з аеронавігаційного та метеорологічного обслуговування польотів, авіаційного зв'язку та безпеки польотів", - зазначив О. Пасічник.

 

   Також представник профспілки авіагалузі акцентував увагу на необхідності стимулювати співробітників авіапідприємств працювати на одному місці шляхом здійснення доплати за вислугу років.

 

  3. Допуск холдингових компаній до наземного обслуговування в аеропортах України. В першу чергу, дані компанії покликані здійснювати в аеропортах низку робіт та послуг з обслуговування пасажирів та повітряних суден. Але нині між нормами українського законодавства та міжнародними стандартами виникли суттєві невідповідності. Холдингові компанії на вітчизняному авіаринку не беруть жодної участі щодо розвитку регіональних аеропортів, натомість - приходять вже на готові інфраструктурні об'єкти, де є певний пасажирський та вантажний потік. Таким чином аеропорт позбавляється можливості в повному обсязі заробляти кошти від надання послуг з наземного обслуговування.

 

  Учасники скайп-зв'язку зійшлись на думці, що холдингові компанії мають бути більш активні та долучатись до стратегічного розвитку регіональних аеропортів.

 

   4. Страхування в аеропортах. "Сьогодні в Україні діє закон, що вимагає обов'язкове страхування. Однак, деякі норми в ньому прописані досить не коректно," - говорить начальник аеродромної служби КП БМР "БВАК" Лариса Славнова.

 

   "Якщо подивитись на аеродром "Біла Церква", то він має клас 4D. Перша цифра означає клас смуги, а буква D - тип повітряного судна з максимальною вагою (для Білої Церкви - це Іл-76, а, наприклад, для аеропорту "Жуляни" - Боїнг 737). Столичний аеропорт має аналогічний, як у нас, клас 4 D. Проте, доходи "Жулян" і аеродрому "Біла Церква" кардинальні різняться, але страховий платіж ми платимо однаковий. На наше переконання, вартість страхування повинно бути прив'язане до пасажиропотоку, інтенсивності польотів та ін. ключових факторів", - наголосила начальник аеродромної служби КП "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс".

 

    За результатами скайп-конференції її учасники напрацювали низку пропозицій та ініціатив, що будуть спрямовані до відповідних державних органів на розгляд.

 

    Завдяки проведенню таких заходів керівники аеропортів/аеродромів по всій Україні мали змогу в реальному часі поспілкуватись, обговорити болючі питання, поставити запитання та отримати відповіді на них, обмінятись досвідом, висловити власне бачення наявних проблем та запропонувати їх вирішення тощо. Створюючи відкритий майданчик для діалогу учасників авіаційного ринку, погодьтеся, можна вирішити багато складних проблемних питань, що нині стримують розвиток авіації в Україні.