Поринути у світ спогадів авіаційної слави віднині можна в Музеї КП "БВАК"

  Днями міжнародна світова музейна спільнота відзначала День музеїв, підкреслюючи цим, що музейні заклади є важливим інструментом культурного обміну, збагачення світової спадщини, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.

 

 Цього року КП "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс" вдалося відродити колишню славу авіаційної галузі в місті, створивши на своїй території Музей "90 років авіаційного досвіду".

 

  У рамках відзначення Дня музеїв у Білій Церкві Авіаційний комплекс долучився до інших музейних закладів та відкрив свої двері для всіх бажаючих містян.

 

  Так, першими відвідувачами авіаційного музею стала родина Соботюків - дружина, дочка та невістка справжньої династії авіаторів.

 

  Гості екскурсії з захопленням розглядали унікальні книги та стенди пам'яті АРЗ, в яких зібрані колекції фотографій про успішну діяльність заводу, його працівників, розвинену інфраструктуру та соціальну галузь тощо. А пошук знайомих облич працівників АРЗ та військового полку на фотографіях - стало радісною подією для родини Соботюків.  

 

  Своїми враженнями про музей поділилась мешканка Білої Церкви Олександра Яцко: З 1956 року мій дідусь Іванов Іван Пилипович служив в Авіаційному полку дальньої авіації у базі забезпечення літаків. Спочатку він був старшиною, а потім став прапорщиком. Також тут служив і мій тато Соботюк Іван Степанович у вертолітній ескадрильї. Спершу він працював у 21 цеху Авіаремонтного заводу, а потім вирішив стати військовим. На пенсію тато вийшов у званні ветерана військової служби.

 

  Цей музей дуже вразив усю нашу родину. Ми побачили багато цікавих експонатів, долучились до історії батьків, поринули в спогади дитинства, що пройшло в Гайку. Така ностальгія принесла нам неймовірне задоволення від сьогоднішнього походу в музей.  

 

 

 

 Коментарій Соботюк Наталії Іванівни: У мікрорайоні Гайок я живу з 1959 року. Тут пройшла вся моя молодість, все було пов'язане з Авіаремонтним заводом та полком. Адже тут служив мій тато, чоловік, а потім і ще брат Іванов Геннадій Іванович, котрий пролітав на військовому літаку Ту-16 дуже багато років. До речі, на одній із фотографій я знайшла його екіпаж. Це щось неймовірне...

 

  Радію, що в нашому місті відкрився такий музей. Особливо мені було цікаво шукати на фотографіях своїх знайомих, згадати молоді роки та відчути гордість за  колишню славу нашої авіації. У той час я працювала в дитячому садочку. Знаєте, такого забезпечення більше не було ніде в місті. Хоча ми і багато працювали, але життя було сповнене радощів, турбот і перспектив.

  Бажаємо Музею авіації КП "БВАК" розвиватись та розширювати експозицію історичної значимості авіації в сприйнятті нинішнього покоління.

  Щиро дякуємо за екскурсію!